КНП "Центр комунікації"
Головна Новини Відбувся другий модуль Академії міського озеленення та виїзні практики

Відбувся другий модуль Академії міського озеленення та виїзні практики

12/03/2021Відбувся другий модуль Академії міського озеленення та виїзні практикиПід час заняття та обговорення проблем говорили про таке:
  • Про нову Програму розвитку зелених зон столиці до 2030 року і де її побачити
  • Про новий розподіл території столиці за екотипами
  • Про новий томограф (арботом) для дерев, який придбав Київ
  • Про досвід Вінниці у створенні «зеленого каркаса» міста
-Такі зустрічі проводяться для навчання та обміну практиками між спеціалістами, що займаються озелененням міст, — сказала координатор проєкту GIZ Олена Стадійчук. — Сьогодні до нас завітали фахівці з Вінниці, Києва, Житомира, Полтави. Ми проводимо роботу для того, аби змінити ставлення на місцях до проблеми екології й переконати в необхідності комплексно розв’язувати екологічні проблеми. Наприклад, розглядати міське озеленення як комплексний процес відповідних робіт — від створення концепції «зеленого каркаса» до коректного висадження окремих дерев. До речі, такий «каркас» і план зеленого розвитку території вперше в Україні був зроблений у Вінниці у 2013 році за допомогою фахівця з Німеччини. Ми запланували для слухачів нашої академії практичні заняття з провідними арбористами для правильного кронування дерев у містах.

-У Вінниці були розроблені й нанесені на електронну карту спеціальні умови висадки дерев та кущів вздовж вулиць з визначенням порід, віку, розміру посадкового матеріалу й умов висадження, — розповів депутат Вінницької міськради, Віктор Перлов.

Для Києва готується оновлена «Програма розвитку зелених зон до 2030 року», яка має стати основою для Генерального плану розвитку столиці». Це допоможе захистити від знищення і надалі розвивати зелені території столиці.
-У столиці з 2005 року «Програма розвитку зелених зон» не змінювалася. До 2014 у програму внесли 800 правок заради виключення територій, після цього були внесені ще 400 змін, але вже заради включення територій у список зелених охоронюваних зон, — розповів генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король. — Створюючи програму, ми з фахівцями поділили територію міста на 9 екотопів, розробили їх характеристики, вивчили ґрунти, визначили породи дерев і терміни їх висадження для кожного екотипу. У місті є понад 100 видів рідкісних рослин, що охороняються законодавством, тому інвентаризація кожної зони була просто необхідна. Є також перелік територій, що резервуються для майбутнього розвитку зелених насаджень, перелік перспективних для міста дерев, кущів, які вирощуватимемо у розсаднику «Теремки».

-Окрема тема Програми — боротьба з карантинними та інвазивними рослинами та захист від шкідників, — уточнив Олексій Король. — Проблема столиці в тому, що через зміни клімату межа Київського Полісся відступає від мегаполіса на північ, замість сосон, які висихають, місце починають захоплювати малоцінні інвазивні акація, клен ясинолистий, горобина. Нам для повноцінного наукового лісоутворення потрібні зміни у законодавстві та місцевих правових ініціативах, які натепер не дозволяють суцільні рубки у лісгоспах навколо столиці. А це вже стало життєвою необхідністю, бо деякі штучні масиви сосон, висаджених у повоєнний час, неймовірно пошкоджені шкідниками та посухою через зміну клімату. Замість відмерлих дерев треба негайно висаджувати квадратами молоді дерева хвойних та листяних порід. У самому місті ми бачимо необхідність застосовувати крупномірні саджанці дерев місцевих порід — клена, липи, дуба, ясена, і не надто захоплюватися екзотичними.
За словами Олексія Короля, Реєстр зелених зон Києва існує в електронному вигляді, з ним можна ознайомитися на сервісі «Електронна столиця». До нього будуть додавати все більше відеоматеріалів з кожної локації мегаполіса.

-Ми постійно розповідаємо громаді про нагальні потреби міста в нових деревах, про необхідність і терміни покосу трави, про обов'язковість видалення старих дуплястих дерев і відповідальність за те, якщо дерево таке впаде на машину або людину, — говорить Олексій Король. — Щоби повністю прибрати постійне невдоволення киян під час видалення пошкоджених, гнилих, старих дерев, ми придбали томограф для дерев (арботом). Він, як рентген, повністю сканує дерево від верхівки до коренів на 2 метри вглибину, показує всі дупла й гниль. Після сканування дерева ми складатимемо акт або про видалення або про лікування рослини.

Про проблеми із забудовниками, які виникають через недосконале законодавство, розповів заступник начальника управління екології КМДА Андрій Вагін. Він підкреслив, що нині погодження на забудову видаються без плану благоустрою та озеленення території, без дендроплану, який був колись обов’язковим для забудовників мікрорайонів. Тепер новобудови ростуть у Києві як гриби після дощу, а озелененням і благоустроєм мають постфактум займатися самі мешканці новобудов, місцева влада.
-Так само виходить і при реконструкції вулиць та підземних комунікацій, коли замінюється дорожнє покриття, трубопроводи, а зелені насадження прибираються або пошкоджується частина їх кореневої системи, що призводить до загибелі дерев, — говорить Андрій Вагін. — Є багато способів розв’язати цю проблему, проте потрібно змінювати підходи до реконструкції таких об’єктів.


Нагадаємо: Проєкт «Інтегрований розвиток міст в Україні II» виконується німецькою урядовою компанією «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH». У ньому беруть участь Львів, Чернівці, Вінниця, Житомир, Подільський район Києва, Полтава, Мелітополь та Харків. Проєкт фінансують Уряди Німеччини та Швейцарії.
Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH підтримує Уряд Німеччини в досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Пріоритетними напрямами співпраці Німеччини з Україною є: ефективне державне врядування, енергоефективність і захист клімату, сталий економічний розвиток. Співпраця з Німеччиною також охоплює подолання кризової ситуації на сході країни. При цьому особлива увага приділяється підтримці українських громад, що прийняли внутрішньо переміщених осіб.
Швейцарська програма співробітництва в Україні працює під егідою Посольства Швейцарії в Україні та спрямовує свою роботу на підтримку чотирьох основних напрямів: мир, захист і демократичні інститути, сталий розвиток міст, малі та середні підприємства і конкурентоспроможність, а також охорона здоров’я.

За матеріалами сайту "Вечірній Київ"