Що таке відкриті громадські простори і чому вони потрібні Києву?

09/07/2021Останнім часом ми часто чуємо вислів «відкритий простір», «громадський простір», «публічний простір» або «відкритий громадський простір». У наше життя він увійшов разом зі збільшенням громадської активності. Особливо це актуально для Києва, який завжди був центром розвитку громадянського суспільства в Україні. 
ЩО Ж ТАКЕ ВІДКРИТІ ГРОМАДСЬКІ ПРОСТОРИ І ЧИ ПОТРІБНІ ВОНИ НАМ? 
Як не дивно, громадський простір – це не тренд, який виник нещодавно. Такі майданчики відомі ще з часів античної Греції, де вони слугували місцями комунікації та взаємодії щодо політики та соціального аспекту життя. Історично громадський простір завжди був невід’ємною складовою урбаністичного способу життя демократичних міст. 
Сьогодні, як і раніше, простори залишаються характерною ознакою демократичного суспільства. По суті будь-який простір (у розумінні території або приміщення) є потенційно громадським. Ним може бути і парк, і сквер, і площа, і будівля комунальної власності та інші території загального користування. 
Проте одного простору недостатньо, щоб називатися громадським, він повинен втілювати демократичні цінності, враховувати потреби різних груп населення, бути відкритим, доступним, безпечним, комфортним та безкоштовним. Основним призначенням такого місця є надання можливості громадянському суспільству взаємодіяти та комунікувати з абсолютно різних сфер суспільного життя. 

Я впевнений, що демократичне та ефективне місцеве урядування ґрунтується на тісній співпраці місцевої влади з активною частиною громади для ефективного розвитку території. Саме у залученні громади до прийняття суспільно важливих рішень вагому роль відіграють муніципальні громадські простори, які можуть бути своєрідними «точками входу» для представників громадянського суспільства у процесі спільного з владою напрацювання важливих рішень.  
Створення громадських просторів є світовою практикою. Зараз в європейських містах спостерігається тенденція створення нових або модернізації давно існуючих просторів. Наприклад, у Магдебурзі в Німеччині із занедбаної промзони завдяки синергії влади та соціально відповідальної громади було створено відкритий громадський простір, який поєднує у собі громадську бібліотеку та місце для безкоштовного проведення різних заходів (лекторії, тренінги, зустрічі тощо) з метою напрацювання спільних рішень щодо розвитку громади.   

А ЩО В УКРАЇНІ?
У нашій країні лише набирає обертів тенденція активного залучення громадян до  публічного управління. В останні роки відбувається переформатування принципів управління і активізації у ньому громадян, у тому числі, й завдяки створенню громадських просторів. 
Так, у Кропивницькому функціонує KROP:HUB, у Вінниці KVADRAT-хаб, IHUBи у Чернігові, Львові, Вінниці, Києві та інші. Але як правило, такі простори створюються завдяки представникам громадянського суспільства чи бізнесу і не завжди за підтримки місцевої влади. Першим в Україні муніципальним громадським простором став хаб «Місто змістів» у Вінниці, який було створено у  2018 році.   
  
ДОСВІД СТОЛИЦІ
Не секрет, що Київ є центром розвитку та активізації громадянського суспільства в Україні. Знакові для нашої країни події за участі активних громадян відбувались і відбуваються в столиці. Водночас кияни беруть активну участь у розбудові рідного міста та долучаються до міських ініціатив. Тому досвід Києва у створенні муніципальних громадських просторів є унікальним для України. 
Зараз в столиці розвивається абсолютно нова інституційна форма підтримки та розвитку громадянського суспільства. Це система відкритих просторів. Так, у минулому році у центрі Києва було відкрито перший безкоштовний мультифункціональний муніципальний відкритий громадський простір VCENTRI HUB. Основною метою його створення було налагодження системного ефективного діалогу у форматі «влада – громада», залучення громадськості до формування та реалізації міських політик, розвитку та імплементації інструментів партисипації.
Рік роботи хабу показав, що він став реальним майданчиком для діалогу влади, громади та бізнесу. Тут інститути громадянського суспільства за підтримки міста можуть проводити власні заходи, отримати консультації, пройти навчання та побудувати співпрацю з новими партнерами.VCENTRI HUB занесено до «УрбанПростір» - першого та єдиного реєстру публічних просторів в Україні. 
Необхідність та важливість хабу підтверджена значною кількістю запитів від активних представників громадянського суспільства столиці на використання простору навіть у часи карантину, звичайно ж з дотриманням усіх необхідних санітарних норм. Хаб став унікальним місцем концентрації активних містян, де в неформальній атмосфері вони вносять свій вклад у розвиток міста.

Тож ми в Департаменті суспільних комунікацій КМДА вирішили масштабувати практику діяльності хабу на усі 10 райони столиці, аби долучити до міського управління якомога більше містян. Такої практики не має жодне українське місто! 
Якщо окремий громадський хаб є безкоштовною локацією для проведення представниками громадянського суспільства своїх заходів та дає можливість громадському активу отримати кваліфіковану консультацію, то мережа таких просторів має ширші можливості. Її створення сприятиме конвергенції всіх структурних підрозділів міської влади на базі просторів для забезпечення ефективної взаємодії «влада – громада» та активної участі громадськості у формуванні та розвитку всіх галузей міського господарства.
Першим в цій мережі став Оболонський район, в якому днями був відкритий VCENTRI HUB. Він втілює усі принципові особливості, які, на нашу думку, є обов’язковими в таких інституціях. Це функціональність для проведення заходів різного формату та доступність для всіх категорій і верств населення. Заклад обладнаний елементами доступу для людей з інвалідністю. Для батьків з малими дітьми передбачені кімнати відпочинку.
Змістове наповнення громадських просторів максимально широке. Окрім проведення заходів, на базі VCENTRI HUB кияни можуть отримати методичну підтримку. Надаються безкоштовні кваліфіковані консультації з фінансових та юридичних питань. Кияни можуть дізнатися, як створити громадську організацію чи благодійний фонд, як взяти участь у міських конкурсах для інститутів громадянського суспільства.
Взагалі, громадський простір - це місце розвитку усіх форм громадянського суспільства. Заходи шкільного та студентського самоврядування, органів самоорганізації населення – це далеко не повний перелік подій та інституцій, що їх проводять, які вже проходять в наших громадських просторах. 
До того ж, ми залучаємо до роботи у хабах органи міської влади з різних сфер для підтримки якомога ширшого спектру діяльності громадськості. Наприклад, спільно з Департаментом житлово-комунальної інфраструктури планується проводити навчання для керівників ОСББ, ЖБК та управителів будинків особливостям участі у міських програмах співфінансування робіт з капітального ремонту багатоквартирних будинків тощо. 
А спільно з Департаментом соціальної політики ми вже проводимо курси цифрової грамотності для киян старшого віку, тренінги для публічних службовців та інші освітні заходи. А ще хаб є місцем роботи Громадської ради району з власним кабінетом.

Протягом найближчих років ми плануємо створити подібні хаби в усіх районах столиці. На базі таких цих громадських просторів відбуватимуться обговорення міських політик, громадські консультації та заходи, ініційовані активними киянами. Наша кінцева мета – це побудова ефективного партнерського діалогу між владою та громадою.